Історична довідка

Свій початок Державна установа «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» бере ще у далекому 1961 році як Херсонська зональна науково-виробнича карантинна лабораторія в складі Херсонської Держінспекції з карантину рослин, першим директором якої став Шевченко Анатолій Миколайович. Карантинна лабораторія знаходилась у приміщенні Держінспекції з карантину рослин, за штатним розписом на той час нараховувалися чотири штатні одиниці: директор, два агрономи та старший лаборант. У 1965 році штатних посад стало більше. Додалися посади фітопатолога, ентомолога та бур’янознавця. З 1966 року директором стала Шинкаренко Галина Андріївна. За роки її керівництва Херсонська зональна лабораторія виборювала перші місця серед зональних лабораторій України. Спеціалісти лабораторії плідно працювали за напрямками: ентомологія, мікологія, гельмінтологія, бактеріологія та ботаніка, захищаючи південний регіон України від проникнення та поширення карантинних організмів; кваліфіковано розв'язували питання по ліквідації вогнищ. Херсонська зональна карантинна лабораторія (ХЗНВКЛ) обслуговувала чотири південних області України: Херсонську, Запорізьку, Миколаївську, Дніпропетровську. Під її керівництвом працювали 3 карантинні лабораторії обласного значення, 14 пунктів з карантину рослин в місцях перетину державного кордону та 51 міжрайонний пункт з карантину рослин. ХЗНВКЛ працювала зі спеціалістами закріплених за нею лабораторій. Щорічно досвідчені спеціалісти проводили навчання інспекторів ППКР (прикордонний пункт з карантину рослин) і МПКР (міжрайонний пункт з карантину рослин) фахівців карантинної служби та держлісгоспів, студентів вищих навчальних закладів. Лабораторія мала тісні наукові відносини з ботанічним садом, науково-дослідними інститутами, вищими учбовими закладами. Спеціалісти займалися популяризацією знань у галузі карантину рослин серед студентів, науковців, працівників сфери сільського господарства, брали участь у роботі обласних, республіканських та міжнародних семінарів з питань карантину рослин. Особлива увага приділялась навчанню інспекторів ППКР по візуальним ознакам діагностувати ймовірність ураження рослин карантинними організмами. Вони самостійно виготовляли препарати по мікології, препарували комах. Спеціалісти лабораторії виконували підтвердження їх визначень, здійснювали методичне керівництво по методам догляду, оформленню документів. Займалися дослідженням методів обстежень складських приміщень за допомогою харчових принад, визначенням найбільш ефективних з них.Херсонською зональною карантинною лабораторією був розроблений експрес-метод визначення смертності каліфорнійської щитівки. Проводились аерофотознімання вогнищ карантинних організмів із супутників, а їх результати уточнювались проведенням наземних обстежень. Так здійснювалось наукове визначення шкодочинності каліфорнійської щитівки в плодових садах, вплив екологічних факторів на розвиток східної плодожерки, картопляної молі, вивчення ареалу раку картоплі на півдні Херсонщини, шкодочинність чорної плямистості винограду, стійкість карантинних бур’янів до агротехнічних та хімічних заходів боротьби з ними. Крім того, ентомологи проводили досліди з визначення впливу вірусного захворювання – поліедрозу на природну смертність гусениць АБМ; ботаніки, сумісно зі спеціалістами з інших областей, проводили наукові досліди з метою вивчення хімічних методів ліквідації вогнищ ценхрусу якірцевого та ареалу його розповсюдження. Також фахівці лабораторії вивчали вплив зрошувальних вод на зернові культури південного регіону України після Чорнобильської аварії.З 2007 року завідувачем Херсонської зональної лабораторії став Солодухін Руслан Сергійович. Почалось освоєння нових комп’ютерних програм для поліпшення якості роботи спеціалістів. Активно проводилась робота із засобами масової інформації. Постійно друкувались статті та листівки у обласних та районних газетах, здійснювалося радіомовлення з карантину та захисту рослин. У 2009-2010 роках було здійснено повне переоснащення лабораторного устаткування.Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №442 від 10 вересня 2014 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів шляхом реорганізації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби з приєднанням до новоутвореної структури Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби. Спрямування та координацію діяльності лабораторії було покладено на Департамент фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби. Відповідно до п.1 Херсонська обласна фітосанітарна лабораторія була утворена відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і є державною установою, яка підпорядковується Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та належить до сфери її управління.У своїй діяльності Лабораторія керується Конституцією України, Законами України, актами Верховної Ради України, актами Президента України, актами та постановами Кабінету Міністрів України, Наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, нормативними посиланнями та наказами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. У зв’язку з вимогами деяких країн до фітосанітарного стану рослинної продукції, що ввозиться до них, немало важливим є проведення діагностики в період вегетації – до збору врожаю. З 2019 року Лабораторія використовує метод ідентифікації карантинних організмів за допомогою імуноферментного аналізу ELISA, а з 2021 року – метод полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). У 2025 році, відповідно до Наказу Держпродспоживслужби, Херсонська обласна фітосанітарна лабораторія була перейменована на Державну установу «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби».