73025 Україна, м. Херсон, вул. Грецька 39-А
73025 Україна, м. Херсон, вул. Грецька 39-А
На FPV дрони
Збір для 406 ОАБр Херсонський напрямок. Ціль: 2 000 000 ₴
Номер картки банки 4441 1111 2376 9691
Ласкаво просимо
Державна установа «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» створена відповідно до Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України і є державною установою, яка належить до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.
До складу Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» входять:
12 червня 2025
У зв’язку з перейменуванням Херсонської обласної фітосанітарної лабораторії (ХОФЛ) на Державну установу «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» інформуємо про оновлення акредитаційних даних, і надаємо Атестат про акредитацію, зареєстрований у Реєстрі 28 травня 2025 року за № 201188, на нову назву організації. Документ підтверджує компетентність Херсонської ФВЛ ДПСС, відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) у сфері фітосанітарної експертизи (ентомологічної, мікологічної, гербологічної) об’єктів регулювання у сфері карантину рослин.
Кільцева гниль картоплі
25 серпня 2026
Кільцева гниль картоплі – судинне бактеріальне захворювання, збудником якого є Clavibacter sepedonicus (раніше – Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus). Хвороба уражує стебла та бульби картоплі. Збудник може тривалий час перебувати в рослинах у прихованій, безсимптомній формі, а деякі сорти картоплі не демонструють візіуальні симптоми навіть за значного ураження. В Україні Clavibacter sepedonicus належить до регульованих некарантинних шкідливих організмів.
Читати далі
Clavibacter sepedonicus поширений у країнах Європи, Азії та Північної Америки. Зокрема, його присутність відзначена в Україні, Польщі, Німеччині, Чехії, Фінляндії, Швеції, Китаї, Японії, Казахстані, Канаді, Мексиці та США. Ступінь поширення збудника відрізняється у кожній з країн.
Основною рослиною-господарем Clavibacter sepedonicus є картопля (Solanum tuberosum). До рослин-господарів також належать буряк звичайний (Beta vulgaris) та томат (Solanum lycopersicum). Для низки інших рослин сприйнятливість до збудника встановлена експериментально.
У бульбах зараження відбувається через столон. Першою ознакою є світло-жовте склоподібне забарвлення судинного кільця біля столонного кінця, яке згодом стає темнішим – від кремово-жовтого до світло-коричневого. За натискання із судинної тканини може виділятися кремовий бактеріальний ексудат сироподібної консистенції. У випадку сильного ураження судинне кільце руйнується, в ньому утворюються порожнини. На поверхні бульб можуть з’являтися червонувато-коричневі плями біля вічок і тріщини неправильної форми. Тканини стають крихкими й порошкоподібними, можливе муміфікування бульб.
Ознаки на листках зазвичай з’являються наприкінці сезону. Спочатку в’януть нижні листки, іноді спостерігається їх скручування. Ділянки між жилками поступово стають хлоротичними, а краї листків – некротичними. Симптоми можуть маскуватися природним старінням рослин або бути схожими на прояви інших захворювань.
Clavibacter sepedonicus здатний зберігатися у сухому стані протягом кількох років, тому джерелом поширення інфекції можуть ставати забруднені поверхні у сховищах, обладнання для сортування та ящики. Поширенню також може сприяти спільне використання техніки, тари, сховищ та приміщень для очищення і сортування картоплі, які контактували із зараженим матеріалом.
Візуального огляду бульб недостатньо для запобігання поширенню кільцевої гнилі, оскільки інфекція часто перебуває у прихованій формі, тому важливе значення має використання сертифікованої насіннєвої картоплі. Техніка, транспортні засоби та сховища мають ретельно очищуватися. Для дослідження рослинного матеріалу застосовують виділення бактерії в культуру, імунофлуоресцентний метод (IF), молекулярні методи, зокрема звичайну та real-time PCR, а також метод FISH. Лабораторна діагностика має особливе значення через можливість безсимптомних латентних інфекцій Clavibacter sepedonicus.
Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!
Джерело світлин
Засідання колегії Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.
31 липня 2026
30 липня 2026 року в.о. директора Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Микола РУДЕНКО у онлайн-форматі долучився до участі в засіданні колегії Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області. Під час засідання було підбито підсумки роботи структурних підрозділів Головного управління за І півріччя 2026 року. Учасники розглянули результати діяльності у сфері державного контролю за безпечністю харчових продуктів і ветеринарної медицини, підсумки роботи Управління фітосанітарної безпеки та контролю у рослинництві, а також питання здійснення державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства та підготовки до літнього оздоровлення дітей і літнього періоду. Окрему увагу було приділено здійсненню ринкового нагляду, контролю за рекламою, державному нагляду за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, антитютюнового законодавства та державного регулювання цін. Також було розглянуто заходи щодо організації роботи із запобігання та виявлення корупції, а також підсумки роботи Бериславського районного управління за перше півріччя 2026 року. Дякуємо Головному управлінню за організацію заходу та можливість долучитися до обговорення актуальних питань діяльності служби!
Ентеролобіумова галова нематода
27 липня 2026
Ентеролобіумова галова нематода (Meloidogyne enterolobii Yang & Eisenback) – карантинний шкідливий організм, включений до Переліку регульованих шкідливих організмів України (список А-1). Це поліфаг, який паразитує на коренях великої кількості культурних і дикорослих рослин.
Читати далі
Вперше Meloidogyne enterolobii була описана у 1983 році на острові Хайнань (Китай). На сьогодні вид поширений в Африці (Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Малаві, Сенегал, Південно-Африканська Республіка, Того), Азії (Китай, В'єтнам), Північній Америці (штат Флорида, США та Мексика), країнах Центральної Америки і Карибського басейну (Куба, Гватемала, Мартиніка, Гваделупа, Пуерто-Рико, Тринідад і Тобаго), а також у Південній Америці (Бразилія, Венесуела). У Європі нематоду раніше виявляли у Франції (де її було ліквідовано) та у двох тепличних господарствах Швейцарії.
Ентеролобіумова галова нематода має надзвичайно широке коло рослин-господарів. Вона уражує численні сільськогосподарські культури, декоративні рослини, бур'яни, а також деревні та трав'янисті види. Завдяки своїй поліфагії шкідник легко підтримує популяцію на різних рослинах, що значно ускладнює боротьбу з ним. Особливу небезпеку становить здатність виду заражати рослини, які містять гени стійкості до інших галових нематод, зокрема окремі сорти томата та перцю.
Першими ознаками зараження надземної частини рослин є пригнічення росту, пожовтіння листків, в'янення та деформація окремих органів. Найхарактернішою ознакою є утворення на коренях типових галів (кореневих вузлів), які виникають унаслідок живлення личинок другого віку. Ураження призводить до погіршення росту рослин, зниження врожайності, скорочення тривалості життя рослин та зменшення їхньої стійкості до несприятливих умов навколишнього середовища. Також істотно погіршується якість отриманої продукції.
Основним шляхом поширення Meloidogyne enterolobii є переміщення заражених рослин і рослинної продукції. Крім того, нематода може переноситися із ґрунтом, що прилипає до сільськогосподарської техніки, інструментів, тари або посадкового матеріалу, а також з поливною водою. Самостійно личинки здатні переміщуватися лише на незначні відстані, тому міжнародне та міжрегіональне поширення майже повністю пов'язане з діяльністю людини. Для недопущення проникнення шкідника необхідно використовувати лише перевірений посадковий матеріал, не допускати ввезення рослин із заражених територій, очищувати техніку від ґрунту після роботи, а також здійснювати лабораторне обстеження рослин, коренів, субстратів і ґрунту відповідно до затверджених діагностичних методик.
Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!
Джерело світлин
Бактеріоз винограду
1 липня 2026
Xylella fastidiosa – це фітопатогенна бактерія, збудник бактеріозу винограду (хвороби Пірса), яка уражує судинну систему рослин. В Україні цей патоген належить до Переліку регульованих шкідливих організмів, розділ А-1 – карантинні організми, відсутні в Україні.
Читати далі
Природним ареалом поширення Xylella fastidiosa вважаються країни Американського континенту. Однак останніми роками бактерію також було виявлено в низці країн Середземноморського регіону Європи, що суттєво розширило її географічну присутність.
Xylella fastidiosa характеризується надзвичайно широким колом рослин-господарів. У 2023 році за даними EFSA (European Food Safety Authority), цей збудник виявлено у 679 видів рослин, що належать до 88 ботанічних родин. Xylella fastidiosa уражує виноград, маслину, мигдаль, цитрусові, каву, лохину, персик, сливу, а також численні декоративні та лісові породи. При цьому значна кількість рослин може тривалий час залишатися безсимптомними носіями бактерії та бути джерелом її поширення. Xylella fastidiosa заселяє ксилему рослин і поширюється комахами, що живляться соком.
Найхарактернішою ознакою хвороби є крайовий опік листків. Спочатку раптово висихає частина ще зеленого листка, після чого уражена тканина буріє, а прилеглі ділянки набувають жовтого або червоного забарвлення. Згодом висихання охоплює весь листок, який зморщується та опадає, залишаючи на пагоні лише черешок. Уражені пагони нерівномірно визрівають, можуть мати чергування зелених і бурих ділянок. За тривалого перебігу хвороби спостерігаються міжжилковий хлороз, укорочені міжвузля, зморщування плодів, загальне пригнічення рослини та поступове відмирання окремих пагонів або лоз.
Для недопущення проникнення Xylella fastidiosa необхідно використовувати лише здоровий та перевірений садивний матеріал, регулярно проводити фітосанітарні обстеження насаджень, здійснювати лабораторну діагностику підозрілих зразків, своєчасно видаляти інфіковані рослини та контролювати комах-переносників бактерії.
Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!
Джерело світлин
E-mail:
Наша адреса
73025 Україна м.Херсон вул.Грецька 39-А
E-mail:
Наша адреса
73025 Україна м.Херсон вул.Грецька 39-А