TSWV трапляється в багатьох країнах світу, включаючи Європу, Азію, Америку та Україну. Його ефективне поширення забезпечується мобільністю векторів-переносників, особливо за допомогою західного квіткового трипса (Frankliniella occidentalis). В умовах теплиць та інтенсивного землеробства ризик епізоотій значно зростає. Окрім того, вірус схильний до генетичних змін (реасортації та рекомбінації), що підвищує його здатність адаптування до нових господарів.
TSWV уражує понад тисячу видів рослин, серед яких томат, перець, салат, квасоля, картопля, огірок, хризантема, інші овочеві й декоративні культури. До групи ризику входять як сільськогосподарські культури, так і бур’яни, які слугують резервуаром інфекції та джерелом живлення для трипсів.
На листках заражених рослин спостерігаються хлоротичні або некротичні плями, кільцеві візерунки, мозаїка, бронзовість і деформації. При системних ураженнях відзначаються затримка росту, в’янення, верхівковий некроз. Плоди можуть вкриватися плямами, некрозами та кільцевими утвореннями, що значно знижує їх товарну якість і врожайність. Прояв симптомів залежить від виду рослини, сорту, штаму вірусу та умов навколишнього середовища.
Основою фітосанітарного контролю є моніторинг та лабораторна діагностика (ELISA, RT-PCR). У практичному захисті застосовуються агротехнічні заходи (знищення бур’янів, ізоляція теплиць), хімічна обробка проти трипсів та використання біоагентів. Важливим компонентом є впровадження сортів із підвищеною стійкістю до вірусу. У випадку з TSWV основна увага приділяється контролю посадкового матеріалу та боротьбі з векторами.
Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!
Джерело світлин

Конференція проходила в онлайн-форматі за участі представників наукових установ, аграрних підприємств та фітосанітарних лабораторій з України, Латвії та Казахстану. У своєму виступі головний фахівець «Херсонської ФВЛ ДПСС» висвітлила тему: «Ідентифікація регульованих шкідливих організмів в умовах фітосанітарних випробувальних лабораторій: ІФА, ІФ та ПЛР», де детально розповіла про сучасні методи фітосанітарної діагностики — імуноферментний аналіз, імунофлюоресценцію та полімеразну ланцюгову реакцію — і їх критичне значення для своєчасного виявлення карантинних організмів. Щиро дякуємо організаторам заходу за запрошення.

Цей вид походить зі Східної Азії, зокрема з Китаю, Далекого Сходу та Корейського півострова. Шкідник населяє переважно ясени та викликає значні ушкодження, оскільки личинки живляться корою і флоемою дерев, перешкоджаючи транспортуванню поживних речовин. Жуки поширюються активно весною та влітку, шукаючи партнерів та господарські рослини, що призводить до швидкого поширення в районах, де ростуть ясени.
Згідно з даними Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у 2023 році щодо територій Луганської, Харківської областей та міста Києва було запроваджено карантинний режим, у зв’язку з виявленням вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis).
Рослини-господарі вузькозлатки ясенової смарагдової (A. planipennis) включають: американський ясен (Fraxinus americana), китайський ясен (Fraxinus chinensis), європейський ясен (Fraxinus excelsior), японський ясен (Fraxinus japonica), маньчжурський ясен (Fraxinus mandshurica), чорний ясен (Fraxinus nigra), пенсільванський ясен (Fraxinus pennsylvanica), глибокий ясен (Fraxinus profunda), чотиригранний ясен (Fraxinus quadrangulata) та ринхофільський ясен (Fraxinus rhynchophylla). Вузькозлатка ясенова смарагдова також відмічалася на маньчжурському горіху (Juglans mandshurica), ясенелистому птерокарії (Pterocarya rhoifolia), давидовому в'язі (Ulmus davidiana) та пропінквійському в'язі (Ulmus propinqua), але тільки в Японії. Повідомляється, що в Китаї та Північній Америці господарями вузькозлатки ясенової смарагдової є тільки ясени (Fraxinus spp.). Деякі дослідження стверджують, що ясени американський (Fraxinus americana), європейський (Fraxinus excelsior), чорний (Fraxinus nigra), пенсільванський (Fraxinus pennsylvanica) та чотиригранний (Fraxinus quadrangulata) є найбільш сприйнятливими господарями, тоді як маньчжурський ясен (Fraxinus mandshurica) та китайський ясен (Fraxinus chinensis) найменш сприйнятливі.
Тіло шкідника має довжину 7,5-15 мм, характеризується витягнутою та вузькою формою, типовою для членів роду Agrilus. Жук має металічне, переважно смарагдове забарвлення. Часто пронотум (передня частина грудей, яка знаходиться безпосередньо за головою) та голова можуть мати мідний колір, в той час, як ціле тіло жука може бути фіолетово-синім або зеленим. Голова має глибоке подовжнє вдавлення по середині, що добре видно зверху. Найширша частина пронотума знаходиться в базальній половині, боки пронотума дугообразні та звужуються до передніх кутів. Пронотум покритий сильно вигнутими поперечними складками. Надкрила жука покриті дуже короткими, малопомітними темними волосками, на задній третині можуть бути групи світлих, лускоподібних волосків, але чітко виражені пушкові плями відсутні. Кінці надкрил дуговидні з дрібно зубчастими краями.
Личинкова стадія складається з чотирьох стадій, а тривалість їх розвитку коливається від 1 до 2 років залежно від кліматичного регіону. Протягом зими личинка зазвичай зимує на останньому етапі в зимовій камері під корою. Личинкові стадії А. planipennis можуть бути присутніми в камбії та живій флоемі, але, пізніше (у середині жовтня), вони інтродукуються у зовнішній шар заболоні і заляльковуються навесні наступного року або на початку літа.
Вузькозлатка ясенева смарагдова поширюється через кілька основних шляхів. Один із головних способів поширення – це кругла деревина ясеня, як з корою, так і без неї, включаючи дрова, які походять із країн і зон, де присутній цей шкідник. Посадковий матеріал рослин-господарів, до яких належать переважно ясени, також слугує значним шляхом поширення. Сюди входять бонсай-рослини, які можуть бути заражені вузькозлаткою, якщо вони походять з країн і зон, де цей шкідник наявний. Пиломатеріали з деревини ясеня також можуть бути носіями шкідника. Навіть якщо зовнішня кора була видалена, вузькозлатка все ще може бути присутньою у пиломатеріалах, якщо деревина походить із заражених зон. Дерев'яні пакувальні матеріали також становлять ризик поширення шкідника. Вузькозлатка може зберігатися в дерев'яних пакувальних матеріалах на різних стадіях розвитку, навіть якщо зовнішні шари кори були видалені. Свіжозрізані гілки ясеня можуть також бути носіями шкідника, якщо вони походять із заражених зон.
Методи виявлення вузькозлатки ясенової смарагдової (Agrilus planipennis) включають різноманітні підходи, такі як візуальні огляди, використання пасток та біологічні методи. Обстеження мають бути зосереджені на деревах ясена, особливо на тих, що ростуть на відкритих місцях і вздовж країв лісових масивів. Важливо оглядати дерева, включаючи повалені стовбури та гілки, пні та деревні залишки, які можуть містити сліди діяльності шкідника. Візуальне виявлення полягає у пошуку специфічних ознак зараження, таких як сліди живлення на листках, D-подібні вихідні отвори та ходи личинок поблизу поверхні деревини. До симптомів, викликаних реакцією дерева, відносяться втрата кольору листя, усихання крони, водяні пагони, деформація кори, розтріскування кори з виявленими під нею ходами личинок, тік смоли та надмірне утворення насіння.
Для виловлення імаго використовуються клеєві пастки з приманками, такими як масла мануки та феби, які розміщуються на ясенах під час льоту шкідника. Фіолетові тригранні пластикові призматичні клеєві пастки є більш ефективними, ніж ловчі дерева з опоясуючим видаленням кори. Зелено-жовті пастки виявилися найбільш чутливими, однак фіолетові пастки, встановлені на висоті 1,5 м або 6 м, є достатньо ефективними для масового виловлювання шкідника. Одним з найважливіших методів є використання феромонних пасток, які приваблюють за допомогою специфічних хімічних сигналів (феромонів), що імітують природні сигнали, які використовуються комахами для спілкування та пошуку партнерів. Пастки встановлюються на територіях, де ймовірна присутність шкідника, зокрема в сільськогосподарських угіддях, садах і на полях.
Біологічні методи включають використання ос, спеціалізованих на полюванні на златок. У Північній Америці використовуються оси Cerceris fumipennis, які переносяться з одного місця на інше у транспортних засобах. Інформування громадськості також є важливою частиною процесу виявлення. Воно має бути спрямоване на тих, хто займається торгівлею рослинами та рослинною продукцією, а також на установи та зацікавлені сторони, що працюють з ясеневими насадженнями. Це може включати використання Інтернету та семінарів за участю виробників, садівників, школярів, співробітників компаній з обрізки дерев та ентомологів.
Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!
Джерело світлин

Темою заходу стала актуальна проблема поширення вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis) в Україні. Учасники обговорили заходи з виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ цього небезпечного карантинного шкідника, поділилися практичним досвідом та окреслили перспективи протидії його подальшому розповсюдженню. В рамках конференції також були висвітлені нові виклики, пов’язані із запобіганням поширенню цього виду. Висловлюємо щиру подяку організаторам за високий професійний рівень заходу та можливість долучитися до важливого фахового діалогу.

Захід відбувся з нагоди Міжнародного дня здоров’я рослин – 2025 та в рамках Тижня поширення інформації про вузьколатку ясеневу смарагдову. Учасники мали змогу дізнатися про важливі аспекти фітосанітарної безпеки, боротьби з інвазійними шкідниками та ролі кожного з нас у захисті рослинного світу. Щиро дякуємо лекторці за цікаву доповідь, а присутнім за активність та прагнення долучатися до збереження здоров’я рослин.

Це впливає на продовольчу безпеку та сільське господарство, яке є основним джерелом прибутку для вразливих сільських спільнот. Зміна клімату та людська діяльність також впливають на здоров'я рослин, змінюючи екосистеми та шкодячи біорізноманіттю, а також створюючи нові ніші для шкідників. Міжнародні подорожі та торгівля, які зросли у три рази за останнє десятиліття, сприяють появі шкідників і хвороб у регіонах, де їх раніше не спостерігали.

Підтримання здоров'я рослин є важливим для життя на Землі, і кожен може долучитися до глобального заклику до дії цьогорічного #PlantHealthDay, який триватиме тиждень, починаючи з 12 травня. Організація Об'єднаних Націй оголошує цю дату Міжнародним Днем Здоров'я Рослин (IDPH), щоб підняти глобальну обізнаність про те, як захист здоров'я рослин може допомогти покінчити з голодом, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та довкілля та сприяти економічному розвитку. Цьогоріч спільнота Міжнародної конвенції із захисту рослин (МКЗР) проводить цей захід під гаслом: «Здоров’я рослин, безпечна торгівля та цифрові технології». Під егідою ООН, FAO та МКЗР у всьому світі проходитимуть різноманітні акції, спрямовані на те, щоб долучити якомога більшу кількість людей до проблеми збереження здоров’я рослин, а також надихнути їх на конкретні дії.

Міжнародний день здоров'я рослин сприяє активній участі кожного через різні канали й заходи. Так, наприклад, організація промоційних активностей у місцевих університетах, на фермерських форумах, фестивалях та ярмарках допоможе залучити громадськість і підвищити обізнаність. Освітяни можуть включати навчання про здоров'я рослин у свої уроки, організовувати освітні заходи та використовувати навчальні матеріали, доступні на платформах, як IDPH Trello Board. Також можна використовувати офіційні цифрові активи IDPH, доступні на сайті, для поширення в соціальних мережах. Для більш широкої участі можна звернутися до місцевої влади, рекламодавців, транспортних компаній або аеропортів для обговорення можливості відображення промоційних матеріалів на біл-бордах, у громадському транспорті та інших публічних місцях. Це допоможе розповсюдити інформацію та залучити більше уваги до здоров'я рослин. Крім того, існують онлайн курси від ФАО та Міжнародної конвенції з захисту рослин, які допомагають глибше зрозуміти тему захисту рослин і дають можливість отримати сертифікацію.

Під час зустрічі було висвітлено важливість збереження здоров’я рослин як основи продовольчої безпеки та екологічного балансу, представлено новітні наукові досягнення у сфері фітозахисту, а також проаналізовано вплив кліматичних змін на півдні України — зокрема на стан рослинництва в регіоні. Окрему увагу було приділено поточному становищу агропромислового комплексу Херсонщини, його сучасним викликам і перспективам. Щиро дякуємо організаторам вебінару за можливість долучитися до професійного діалогу та обмінятися досвідом.