Державна установа «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспожив служби»

Патоген виявлено на всіх континентах, де вирощують томати та перець. Первинно описана у Південній Африці та США, Xanthomonas vesicatoria нині поширена у країнах Південної та Північної Америки, Європи, Африки та Азії.

Основними рослинами-господарями є томат (Solanum lycopersicum) і перець (Capsicum annuum). Також можуть інфікуватися дикорослі представники родини Пасльонових, які відіграють роль у збереженні інокулюму в навколишньому середовищі, тобто виступають резервуарами для цього збудника.

На листках томата хвороба проявляється у вигляді водянистих плям, які згодом буріють і некротизуються, часто оточені хлорозним колом. При сильному ураженні відбувається злиття плям, розвиток некрозу ніжок і стебел. На плодах формуються опуклі, скориночко-подібні плями коричневого кольору з водянистим ореолом. У перцю спостерігаються подібні симптоми: некротичні ураження листків, часто з жовтою ареолою, і білі плями на плодах, які мають коркову текстуру.

Основним заходом профілактики є використання сертифікованого насіння, вільного від Xanthomonas vesicatoria. Застосовують також термічну або хімічну обробку насіння. Рекомендується сівозміна та знищення рослинних решток, уникнення зрошення методом дощування, використання стійких сортів (за наявності), контроль вологості у теплицях.

Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!Джерело світлин

Ризоманія вперше була описана в Італії у 1959 році, і з того часу вона швидко поширилася у багатьох регіонах, особливо в зонах інтенсивного вирощування цукрового буряку. Зараженість зареєстрована в більшості країн Європейського Союзу, а також у Великій Британії, Туреччині, США, Китаї, Японії. Основним фактором поширення вірусу є переміщення зараженого ґрунту, рослинного матеріалу та води для зрошення з інфікованих ділянок. BNYVV уражає всі підвиди Beta vulgaris, включаючи цукровий буряк, кормовий та червоний буряк. Також може уражати шпинат та деякі дикорослі рослини. Вірус передається ґрунтовим плазмодіофоровим протистом Polymyxa betae, який проникає у кореневу систему рослин. Збудник здатен зберігатися в спочиваючих спорах цього протиста понад 15 років, що ускладнює заходи ліквідації. Важливу роль у поширенні вірусу відіграє вода, як з дощових стоків, так і з іригаційних каналів, особливо в умовах надмірної вологості та високих температур. Симптоми ризоманії проявляються як на листках, так і на коренях. На листках спостерігається пожовтіння жилок уздовж головної жилки, світло-зелене або лимонно-жовте забарвлення листкової пластини, витягнуті черешки та зменшення листкової маси. Рослини стають пригніченими, сповільнюється їх розвиток, можливе в’янення. На коренях характерні симптоми включають деформацію коренеплоду, «бородчастість» (проліферація бічних корінців), потемніння провідної тканини у зрізі, вузлуваті утворення, а також загальне недорозвинення кореня. Симптоми можуть бути слабко вираженими на стійких сортах або за умов низької концентрації вірусу. Для виявлення збудника застосовуються серологічні та молекулярні методи. Найбільш поширені тести: DAS-ELISA, TAS-ELISA, а також звичайна і кількісна RT-PCR. У лабораторних умовах також можуть використовуватися біотести на чутливих сортах буряку для аналізу ґрунту. У деяких випадках застосовується електронна мікроскопія або механічне зараження індикаторних рослин. Комплекс фітосанітарних заходів включає заборону на переміщення ґрунту з інфікованих ділянок, очищення сільськогосподарської техніки, використання сертифікованого насіння толерантних сортів, дотримання сівозміни, контроль джерел поливної води, особливо в системах з рециркуляцією. Уражені ділянки повинні підлягати постійному моніторингу, а у разі виявлення збудника — заходам локалізації.Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!Джерело світлин

Під час навчання були розглянуті важливі аспекти класифікації мікологічних організмів, їх морфологічні особливості, методи виявлення та ідентифікації, у тому числі згідно з вимогами Китайської Народної Республіки (КНР) до експорту (ячмінь, соя, кукурудза, горох). Також учасники проводили морфометричні виміри, вели підрахунок спор із використанням камери Горяєва, мали практичні заняття з виділення та ідентифікації сажкових спор і диплодіозів кукурудзи. Окрім цього, присутні ознайомилися із характером росту на поживних середовищах деяких мікологічних організмів (Monilinia, Verticillium). Дякуємо організаторам та приймаючій стороні, Закарпатська Фітолабораторія, за високий рівень підготовки та практичну цінність отриманих знань!

У межах EPPO PSTVd виявлений у деяких регіонах Східної Європи. Його подальше поширення обмежується фітосанітарними заходами, включно із сертифікацією насіннєвої картоплі. Особливе занепокоєння викликає ризик непомітного поширення через безсимптомне інфікування рослин, особливо декоративних культур родини пасльонових.
Основними господарями є картопля (Solanum tuberosum) та томат (Solanum lycopersicum), а також інші представники родини пасльонових, включно з декоративними рослинами (Brugmansia, Petunia, Physalis, Cestrum тощо), де PSTVd часто перебуває безсимптомно. Такі рослини можуть слугувати джерелом зараження картоплі через контактування.
Ураження PSTVd може залишатися безсимптомним або проявлятися змінами росту, зменшенням розміру рослини, темно-зеленим листям із мозаїчністю, а також характерною деформацією бульб — їх веретеноподібною формою з вираженими вічками. Симптоми посилюються після цвітіння. Для певної діагностики необхідні лабораторні тести згідно з протоколом EPPO PM 7/138.
Контроль PSTVd потребує регуляторної системи, що охоплює профілактику, виявлення, локалізацію та викорінення збудника. Насамперед необхідне використання оздоровленого ядерного матеріалу, перевіреного на відсутність PSTVd, з подальшим розмноженням у межах сертифікаційної системи у зонах, вільних від патогену. Важливим елементом контролю є повна сертифікація насіннєвої картоплі. У разі виявлення PSTVd на полі забороняється вирощування картоплі та інших рослин-господарів на ураженій ділянці до повного знищення самосівів. Усі об’єкти, які могли контактувати з інфікованими рослинами або бульбами, включаючи техніку, сховища та пакувальні матеріали, підлягають обов’язковій дезінфекції. Інфікований матеріал повинен бути знищений.
Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!
Джерело світлин