73025 Україна, м. Херсон, вул. Грецька 39-А
73025 Україна, м. Херсон, вул. Грецька 39-А
На FPV дрони
Збір для 406 ОАБр Херсонський напрямок. Ціль: 2 000 000 ₴
Номер картки банки 4441 1111 2376 9691
Ласкаво просимо
Державна установа «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» створена відповідно до Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України і є державною установою, яка належить до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.
До складу Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» входять:
12 червня 2025
У зв’язку з перейменуванням Херсонської обласної фітосанітарної лабораторії (ХОФЛ) на Державну установу «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» інформуємо про оновлення акредитаційних даних, і надаємо Атестат про акредитацію, зареєстрований у Реєстрі 28 травня 2025 року за № 201188, на нову назву організації. Документ підтверджує компетентність Херсонської ФВЛ ДПСС, відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) у сфері фітосанітарної експертизи (ентомологічної, мікологічної, гербологічної) об’єктів регулювання у сфері карантину рослин.
Со́вки, або нічниці — небезпечний і непомітний шкідник
14 січня 2026
Spodoptera eridania (південна совка), Spodoptera frugiperda (кукурудзяна листяна совка), Spodoptera littoralis (єгипетська бавовникова совка) та Spodoptera litura (азійська бавовникова совка) належать до Переліку регульованих шкідливих організмів А-1 (карантинних організмів, відсутніх в Україні). Це поліфагні види совок, здатні завдавати значних економічних збитків сільському господарству.
Читати далі
Spodoptera frugiperda широко поширена в Північній, Центральній та Південній Америці та відома своєю здатністю до швидкої міграції. S. eridania трапляється переважно в Америці – від США до Аргентини. S. littoralis поширена в Африці, Південній Європі та на Близькому Сході, тоді як S. litura характерна для Південної та Південно-Східної Азії. Усі ці види мають високий потенціал інтродукції в нові регіони через міжнародну торгівлю. Види Spodoptera є надзвичайно поліфагними: описано понад 100 видів рослин-господарів. Серед них – кукурудза, бавовник, соя, рис, томати, перець, салат, капуста, картопля, тютюн, декоративні культури та дикорослі рослини. Уражуються листки, стебла, генеративні органи й плоди. Личинки пошкоджують листя, виїдаючи великі отвори або повністю скелетуючи листкову пластину, можуть проникати в качани, плоди та бутони. На рослинах часто помітні екскременти личинок. Масове заселення призводить до різкого зниження врожайності, погіршення якості продукції та значних економічних втрат. Через неспецифічність симптомів вони можуть бути сплутані з наслідками дій інших листогризучих лускокрилих. Основними заходами недопущення проникнення на нові території є фітосанітарний контроль імпортованих рослин, плодів, зрізаних квітів і пакувальних матеріалів, використання феромонних та світлових пасток для моніторингу, ретельний огляд вантажів і відбір зразків для лабораторної діагностики. Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!Джерело світлин
Інновації в агрономії – інструмент на шляху до сталого розвитку.
10 грудня 2025
Завідувач відділу фітосанітарного аналізу Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Олена КОКОВІХІНА взяла участь у студентській науково-практичній конференції «Інновації в агрономії – інструмент на шляху до сталого розвитку». У доповіді «Вузькозлатка ясенева смарагдова: глобальні ризики, шляхи поширення та підходи до виявлення» було розглянуто сучасні дані щодо інвазійного потенціалу цього шкідника, глобальних загроз для лісових екосистем, основних маршрутів занесення, а також методів виявлення. Дякуємо організаторам за запрошення та можливість долучитися до фахової дискусії щодо актуальних викликів у сфері агрономії та фітосанітарної безпеки!
Сучасні методи лабораторної діагностики шкідливих організмів.
28 листопада 2025
Сьогодні завідувач відділу фітосанітарного аналізу Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Олена КОКОВІХІНА виступила на засіданні наукового гуртка «Захист і карантин рослин», організованому для студентів ХДАЕУ - Херсонський державний аграрно-економічний університет та запрошених представників інших освітніх установ України. У рамках зустрічі було проведено вебінар на тему «Сучасні методи лабораторної діагностики шкідливих організмів», у якому висвітлено сучасні методи фітосанітарного аналізу, спрямовані на виявлення ентомологічних, мікологічних, бактеріологічних, фітогельмінтологічних, гербологічних та вірусологічних організмів. Щиро дякуємо всім студентам, викладачам і гостям за активну участь, змістовні запитання та цікавий діалог!
Яблунева муха — карантинний шкідник для Європейського Союзу.
12 листопада 2025
Rhagoletis pomonella Walsh, або яблунева муха, належить до родини Tephritidae і є небезпечним шкідником плодових культур родини Rosaceae. Вона включена до списку А-1 Переліку регульованих шкідливих організмів України та вважається карантинним шкідником для Європейського Союзу.
Читати далі
Яблунева муха є ендеміком східної частини Північної Америки — від Канади до Мексики. Протягом останніх десятиліть вона поширилась у центральні та західні регіони США та Канади. У межах регіону ЄОЗР (EPPO) шкідник поки не прижився: його було лише одноразово виявлено у Великій Британії на імпортованих з США яблуках у 1920-х роках, після чого нових випадків зафіксовано не було. Проте споріднені північноамериканські види (R. cingulata, R. completa) вже були завезені до Європи, що підкреслює ризик інтродукції R. pomonella на нові території. Доросла особина Rhagoletis pomonella має чорне або темно-буре тіло довжиною близько 5–6 мм, з характерним малюнком на крилах у вигляді літери “F”. Скутелум світлий, із темними боковими плямами, гальтер гетерохромний (жовто-чорний). Голова з трьома парами лобових щетинок, антена з двосегментною арістою. Личинка третього віку циліндрична, білувата, довжиною 8–11 мм, без ніг, з добре помітним цефалофарингеальним скелетом. Личинка не має шипиків на першому грудному сегменті, що відрізняє її від інших видів роду. Основним господарем є яблуня (Malus domestica), але також можуть уражуватись інші представники родини Розові: глід (Crataegus spp.), абрикос (Prunus armeniaca), черешня та вишня (P. avium, P. cerasus), слива (P. domestica), персик (P. persica), груша (Pyrus communis). Інші види можуть бути господарями у лабораторних умовах. Ознаки пошкодження проявляються у вигляді дрібних точкових проколів на шкірці плода (місця відкладання яєць), навколо яких з’являються заглиблені плями. Усередині м’якушу формуються бурі ходи, створені личинками під час живлення. Плоди передчасно опадають і загнивають. Уражені яблука стають непридатними до споживання і втрачають товарну якість. У перероблених партіях можуть траплятись лялечки шкідника, що утворює ризик поширення через упаковку. Оскільки R. pomonella належить до списку А-1 карантинних організмів, основні заходи спрямовані на запобігання її інтродукції до Європи та інших регіонів: контроль імпорту свіжих яблук, глоду та інших рослин-господарів з країн поширення шкідника; використання сертифікованого посадкового матеріалу; інспектування вантажів і контейнерів; застосування феромонних або клейових пасток для моніторингу. Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!Джерело світлин
E-mail:
Наша адреса
73025 Україна м.Херсон вул.Грецька 39-А
E-mail:
Наша адреса
73025 Україна м.Херсон вул.Грецька 39-А